Теми: ----- будь ласка, оберіть -----Що це такеСфери застосуванняДоказове значенняПроведення дослідженьОгляд - Оцінка - ВикористанняОрієнтовні питання

1. позитивні та негативні,
2. видимі або явні, які можна розрізнити неозброєним оком, і
3. латентні або невидимі, що складаються переважно з поту, який містить різні неорганічні й органічні сполуки, зокрема солі, глюкозу, холестерин і леткі жирні кислоти. Їхній склад змінюється залежно від харчування, умов життя особи та інших чинників, а виявляються вони за допомогою магнітних і звичайних порошків, хімічних речовин та інших технічних методів.

Ідентифікація двох відбитків ґрунтується на їх зіставленні та встановленні достатньої кількості збіжних індивідуальних характерних ознак з урахуванням їхньої унікальності й специфічності.

Сфери застосування^
Науково-технічне дослідження та порівняння відбитків дає змогу надійно встановити особу будь-якої живої або померлої людини. Зокрема, цей метод застосовується для:

1. встановлення особиневідомих виконавцівзлочину.
2. підтвердження особизатриманих осіб.
3. длявстановлення зв’язку підозрюваних осібз відбитками, виявленими на місці злочину.
4. встановлення особипотерпілих і зниклих безвісти осіб.
5. встановлення особиосіб, які обґрунтовано торкалися відповідного предмета.
6. встановлення особиосіб, які повідомляють неправдиві відомості або відмовляються надати дані про свою особу.
7. усунення або підтвердження сумнівів у разі збігу імен і прізвищ.
8. встановлення особиосіб з амнезією, глухонімих осіб та осіб, які перебувають у комі.
9. встановлення особиневідомих трупівпісля дорожньо-транспортних пригод, масових катастроф та з інших причин.
10. виявленняпомилкового ув’язнення іншої особита запобігання помилковому звільненню з ув’язнення іншої особи.

Доказове значення^
З процесуального погляду відбиток пальця є вказівкою, а не самостійним доказом учинення злочину особою, якій він належить. Він свідчить або про присутність особи в певному місці, якщо його виявлено на нерухомому предметі, або про її контакт із рухомим предметом, на якому його виявлено, але не обов’язково про використання цього предмета, навіть якщо він був застосований як знаряддя злочину. У разі виявлення відбитків для правильного оцінювання необхідно враховувати:

1. відмінність міжконтактомівикористаннямпредмета.
2. точнемісцеу приміщенні або на предметі, де було виявлено відбиток.
3. обґрунтовануприсутністьу відповідному місці, а також обґрунтованийконтактз предметом, що досліджується.
4. наявністьінших супровідних слідівна відбитку, наприклад крові, фарби, олії тощо.
5. обґрунтованунаявність інших супровідних слідів(таких, як зазначені вище) на відбитку.
6. наявністьінших відбитків, навіть непридатних для ідентифікації.
7. процедуру,якої було дотриманопід час виявлення, вилучення або копіювання, транспортування та дослідження відбитка.
8. будь-яку іншу обставину, що випливає з фактичних обставин конкретної справи.

1. позначення індивідуальних характерних ознак та оцінювання ознак, використаних під час порівняння.
2. оцінювання місця й положення виявлення відбитка, зокрема на рухомому чи нерухомому предметі.
3. оцінювання набутих ознак переривання папілярних ліній унаслідок постійної або загоюваної травми.
4. оцінювання застосованої процедури, а саме способу й засобу виявлення, вилучення або копіювання, пакування, транспортування, зберігання, передавання та дослідження.
5. якісне оцінювання дактилоскопічних карток.
6. якісне оцінювання фіксації латентного відбитка.
7. оцінювання чинників, здатних змінити відбиток, таких як холод, вологість, властивості поверхні, на якій його залишено, та інші умови.
8. оцінювання справжності відбитка.
9. оцінювання типу, категорії, класифікації та виду відбитка, а також ділянки тіла, від якої він походить: пальця, долоні або підошви.
10. оцінювання класифікації та архівування дактилоскопічних карток.
11. оцінювання визначення конкретного пальця, коли це можливо.
12. перевірку законності проведеної дактилоскопії.
13. оцінювання обґрунтованості присутності в певному місці та контакту з предметом, що досліджується.
14. оцінювання наявності на відбитку пальця інших слідів, наприклад крові, барвників тощо.
15. оцінювання придатних для ідентифікації відбитків з урахуванням місця їх виявлення та наявних умов.
16. оцінювання збігу й зв’язку як між відбитками, так і між відбитками та особами.
17. оцінювання виявлених відбитків, непридатних для ідентифікації.
18. оцінювання випадків, коли відбитків не виявлено.
19. тлумачення доказового значення виявлених відбитків.

• огляд місця подіїна місцях учинення різних злочинів або інших подій, а також дослідження пов’язаних із ними предметів для оцінювання перевірених ділянок і місць, де було виявлено та вилучено відбитки або інші сліди.
• оцінювання звітів лабораторних досліджень, висновків експертів і спеціальних висновків державних та інших лабораторій або фахівціву справах, пов’язаних із відбитками.
• використання матеріалів, що потребують подальшого дослідження, із зазначенням криміналістично значущих ділянок для додаткового аналізу, документування й представлення, а також виявленням об’єктів, які могли бути досліджені в лабораторії, але відповідне дослідження не було призначене.

1. Яке доказове значення має відбиток?
2. За яких умов наявність відбитка може мати обґрунтоване пояснення?
3. Які характерні ознаки свідчать про ідентифікацію відбитка?
4. Як оцінюється місце виявлення спірного відбитка — приміщення, положення та предмет?
5. Як оцінюється методика пошуку, копіювання, фіксації та дослідження спірного відбитка?
6. За якими ознаками й даними оцінюється справжність відбитка?
7. Що означає відсутність відбитків, придатних для ідентифікації?
8. Що означає повна відсутність відбитків?
9. Як оцінюється зв’язок відбитків?